Гострий холецистит – раптове запалення жовчного міхура. Зазвичай симптоми розвиваються швидко, однак у літніх і тяжкохворих людей можуть бути менш помітними. Своєчасне звернення по допомогу дає змогу розпочати лікування та зменшити ризик ускладнень. Причину запалення, тяжкість стану й подальші ризики, зокрема пов’язані з каменями та іншими змінами міхура, оцінюють індивідуально. За результатами обстеження лікар пояснює план лікування та спостереження.
Характеристика захворювання
У МКХ-10 гострий холецистит без уточнення каменів позначають кодом K81.0; за наявності каменів використовують відповідні коди жовчнокам’яної хвороби. Це поширена причина невідкладної хірургічної допомоги. Більшість випадків пов’язана з каменем, що перекриває міхурову протоку.
Якщо допомогу відкладати, можуть посилюватися застій жовчі, тиск у міхурі й запалення, погіршуватися кровопостачання. Це підвищує ризик ускладнень; інтенсивність болю не завжди точно відображає тяжкість процесу.
Причини
Найчастіша причина – камінь, що перекриває міхурову протоку й спричиняє порушення відтоку жовчі та запалення.
Підвищений тиск, пошкодження слизової та запальні медіатори можуть підтримувати процес. Механізм залежить від клінічної ситуації.
Меншу частину випадків становить гострий безкам’яний холецистит, який особливо важливо враховувати у тяжкохворих пацієнтів.
Можливі пов’язані стани й механізми, які лікар оцінює індивідуально:
- пошкодження при патологічному закиданні панкреатичного вмісту в окремих ситуаціях;
- супутні захворювання печінки;
- порушення кровопостачання, зокрема ішемія, тромбоз або емболія відповідних судин;
- паразитарні захворювання, зокрема опісторхоз за відповідного анамнезу;
- тяжка травма; вроджені аномалії або перегини оцінюють окремо, оскільки вони не завжди є причиною хвороби;
- окремі інфекції, зокрема черевний тиф; дизентерія чи інша кишкова інфекція не доводять ураження міхура без обстеження;
- тривале голодування, особливо на тлі тяжкого стану;
- зневоднення та загальне порушення кровообігу;
- цукровий діабет як важливий супутній чинник, а не єдина безпосередня причина.
Безкам’яний холецистит особливо важливо виключати у пацієнтів після великих операцій, при тяжкому стані або імунодефіциті. Швидке схуднення й суворі дієти можуть підвищувати ризик каменів; нерегулярне харчування та малорухливість також оцінюють у загальному контексті. Жінки старше 50 років можуть мати підвищений ризик каменів, але хвороба не обмежується цією групою.
Класифікація
За провідним механізмом в описовій класифікації виділяють:
- обструктивний – пов’язаний із закупоренням протоки каменем;
- ферментативний – пов’язаний із патологічним впливом панкреатичних ферментів у певних клінічних ситуаціях;
- судинний – пов’язаний із порушенням кровопостачання міхура.
За наявністю каменів розрізняють калькульозний і безкам’яний холецистит; паразитарне ураження, наприклад при опісторхозі, уточнюють як причину. Тяжкість оцінюють як легку, середню або тяжку за клінічними критеріями, зокрема ознаками органної недостатності.
Клініко-морфологічні описи включають:
- Катаральний холецистит. При цій формі запалення охоплює більш поверхневі шари стінки. Можливі біль у правому підребер’ї та помірні симптоми. Де проводити лікування, лікар вирішує після оцінки загального стану пацієнта; сама назва форми не замінює такої оцінки.
- Флегмонозне запалення. До процесу залучаються глибші шари стінки; можливі сильніший біль, нудота, блювання, гарячка й прискорений пульс.
- Гангренозний холецистит. Через порушення кровопостачання ділянки тканини відмирають. Інфекція, що приєдналася, може посилювати ушкодження. Швидкість розвитку й послідовність змін відрізняються, тому тяжкість оцінюють за станом пацієнта та даними обстеження, а не лише за припущенням про стадію хвороби.
- Деструктивний холецистит. Термін описує руйнування стінки, зокрема некроз і можливу перфорацію; він частково перекривається з гангренозною формою.
Чим раніше отримано належну допомогу, тим більше шансів уникнути тяжких наслідків. При гангрені та перфорації ризик ускладнень, зокрема післяопераційних, вищий.
Ускладнення
Ризик підвищується при затримці лікування, тяжких супутніх хворобах, імунодефіциті та в літньому віці. Самолікування може відкласти потрібне втручання.
Можливі ускладнення та пов’язані стани, які слід розрізняти:
- рубцеве зменшення міхура при хронічному процесі;
- водянка жовчного міхура при тривалому порушенні відтоку;
- повторне або хронічне запалення;
- жовчні камені та камені проток: вони часто є причиною або супутнім станом, а не новим наслідком кожного гострого нападу;
- жовтяниця, особливо при закупоренні загальної жовчної протоки;
- холангіт – інфекційне запалення жовчних проток;
- ураження печінки; вторинні хронічні зміни, включно з біліарним цирозом, можливі при тривалій обструкції, а не є типовим швидким наслідком одного нападу;
- біліарний панкреатит;
- реакція прилеглих лімфатичних вузлів, іноді лімфаденіт;
- гангрена, перфорація стінки та утворення жовчних нориць;
- перитоніт;
- сепсис і септичний шок;
- смерть у тяжких ускладнених випадках.
Порушений відтік жовчі може впливати на роботу інших органів травлення. Обсяг цих змін з’ясовують під час обстеження. Якщо запалення пов’язане із судинним захворюванням, лікар також оцінює кровообіг в інших ділянках. Стан судин печінки, нирок, кишківника та ніг перевіряють за відповідними показаннями: тромбоз судин жовчного міхура сам собою не свідчить про їх закупорення.
Ускладнення можуть бути небезпечними, тому при підозрі на гострий холецистит потрібна термінова професійна допомога. Знеболення може бути частиною лікування, але не повинно замінювати обстеження або відкладати звернення.
Симптоми захворювання
Основний симптом – біль у правому підребер’ї або надчеревній ділянці. При гострому холециститі він зазвичай тривалий, часто понад 5-6 годин, а не обмежується цим часом. Біль може віддавати в праву лопатку, плече або спину та посилюватися при вдиху, кашлі, їжі чи зміні положення. Біль у лівій половині грудної клітки нетиповий і потребує виключення інших, зокрема серцевих, причин.
Крім болю, можливі:
- нудота та блювання;
- здуття живота; захисне напруження м’язів оцінюють окремо під час огляду;
- озноб;
- підвищення температури;
- прискорений пульс, іноді 90-120 ударів за хвилину або більше, залежно від стану;
- задишка, яка потребує уважної оцінки;
- слабкість і млявість.
На тлі належного лікування перші ознаки поліпшення іноді з’являються через 2-3 дні. Подальше відновлення залежить від тяжкості запалення, ускладнень, супутніх захворювань та обраного лікування. Тому строк одужання обговорюють індивідуально й уточнюють за змінами стану, а не орієнтуються на один тиждень для всіх пацієнтів.
Діагностика гострого холециститу
Обстеження починається з оцінки симптомів і загального стану. Лікар може перевірити симптом Мерфі: під час натискання під правими ребрами глибокий вдих посилює біль і мимоволі переривається. Напруження м’язів може супроводжувати запалення, але жодна ознака не підтверджує діагноз самостійно.
Після огляду зазвичай проводять лабораторні аналізи та візуалізаційні дослідження.
Загальний аналіз крові допомагає виявити ознаки запалення, хоча нормальний результат не завжди його виключає.
Можливі зміни в аналізах:
- підвищення кількості лейкоцитів;
- збільшення ШОЕ, неспецифічного показника запалення.
С-реактивний білок може підвищуватися при запаленні. Також за показаннями оцінюють білірубін, креатинін, печінкові ферменти та амілазу або ліпазу. Білірубін і ферменти не обов’язково підвищені при кожному холециститі; виражені зміни можуть вказувати на закупорення проток, панкреатит чи інший стан.
УЗД допомагає оцінити розмір міхура, наявність каменів, товщину стінки та інші ознаки. Діагноз підтверджують сукупністю симптомів, аналізів і зображень.
Якщо УЗД та аналізи не дають достатньої відповіді або підозрюють ускладнення, можуть знадобитися КТ, МРТ/МР-холангіопанкреатографія чи інші методи. У багатьох випадках первинним дослідженням є УЗД.
Лікування гострого холециститу
Лікування спрямоване на полегшення болю, зменшення запалення та усунення його причини. Якщо причина зберігається, можливі повторні напади й ускладнення. Ймовірність подальшого хронічного перебігу відрізняється, тому лікар оцінює результати лікування та потребу в подальшому спостереженні для конкретного пацієнта.
При хронічному запаленні в стінці може розростатися сполучна тканина – розвиватися фіброз, який впливає на функцію жовчного міхура. Імовірність тяжчого ушкодження відрізняється. Некроз і перфорація належать до небезпечних ускладнень; їхній ризик оцінюють за поточним станом, а не лише за тривалістю хвороби.
При каменях і гострому холециститі часто показана холецистектомія – видалення всього міхура. Після неї камені не можуть утворюватися в самому видаленому органі, але залишкові або нові камені в жовчних протоках можливі.
Лапароскопічну операцію виконують через кілька невеликих розрізів. Такий доступ зазвичай менше травмує тканини й дає змогу швидше відновитися порівняно з відкритою операцією. Водночас кровотеча та інші ускладнення залишаються можливими. На консультації хірург пояснить, чи підходить цей метод конкретному пацієнту; у клініці також слід уточнити можливість його проведення.
На початку лікування можуть знадобитися внутрішньовенне введення рідини, знеболення та антибіотики за показаннями. Медична команда пояснить, чи потрібно тимчасово обмежити їжу та пиття; починати голодування самостійно не слід. НПЗП, інші анальгетики й іноді спазмолітики добирають з огляду на протипоказання та ризики. Прикладання льоду може пошкодити шкіру й не замінює медичної допомоги. Показання до ранньої операції оцінюють і при катаральній формі запалення.
Клінічні рекомендації
Після медикаментозного або хірургічного лікування дотримуйтеся індивідуальних рекомендацій. Харчування розширюють за переносимістю; постійна сувора дієта потрібна не всім. Фізичну активність збільшують поступово, а строки повернення до піднімання важкого й інтенсивних навантажень погоджують із хірургом.
План залежить від супутніх хвороб і перебігу відновлення. На прийомі фахівець пояснить, як зменшувати ризик повторних симптомів, харчуватися та повертатися до звичного способу життя.
Лікування запалення жовчного міхура вдома
Не намагайтеся самостійно лікувати підозрюваний гострий холецистит удома. Навіть тимчасове полегшення не виключає обструкції, інфекції або ускладнень. Потрібна термінова лікарська оцінка, часто в стаціонарі.
За підозри на гостре запалення жовчного міхура потрібна термінова медична допомога. Ризик ускладнень залежить від тяжкості та загального стану.
Під час звернення медична команда оцінює стан, призначає потрібні дослідження та перевіряє ускладнення. Невідкладне лікування за потреби починають паралельно з діагностикою, а не обов’язково після всіх тестів. План має враховувати причину та наслідки захворювання.
На що звернути увагу при виборі клініки
Обираючи клініку, звертайте увагу на можливість своєчасного огляду, необхідних досліджень і хірургічної допомоги, а також на досвід команди. На консультації важливо обговорити, як уточнюють діагноз, яких результатів очікують від лікування та які ризики залишаються у вашому випадку. Якщо виникли небезпечні гострі симптоми, звертайтеся по невідкладну допомогу без очікування планового прийому.
Тактику лікування добирають за станом пацієнта та клінічними рекомендаціями. Коли показана рання холецистектомія, її своєчасне виконання важливіше за спроби зберегти жовчний міхур. Якщо операція наразі не підходить, лікар може розглянути інші способи допомоги, зокрема дренування. Лапароскопічний доступ часто має переваги, проте іноді безпечніше провести відкриту операцію. Обґрунтування обраного методу й умови консультації можна обговорити за номером +380953566412.
Запитання та відповіді
Спочатку потрібно визначити причину: порушення відтоку, камені, запалення чи інший стан. Поліпи часто не болять. Зверніться до лікаря та пройдіть рекомендоване обстеження.
Зверніться по медичну допомогу, щоб з’ясувати причину болю. Сильний тривалий біль, гарячка, жовтяниця або повторне блювання потребують невідкладної оцінки. Відповідне знеболення може полегшити стан і сумісне з обстеженням; водночас лікар має окремо визначити й лікувати джерело симптомів.
Гострий холецистит може початися з ниючого або сильного болю під правими ребрами, який тривалий час не минає. Іноді симптоми виникають після жирної, смаженої їжі чи великої порції. В іншої людини помітного провокувального чинника немає, тому зв’язок із гострими стравами, алкоголем або фізичним навантаженням не є умовою для розпізнавання нападу.
При підозрі на гострий холецистит потрібна термінова оцінка лікаря. Після обстеження він визначить, чи потрібна госпіталізація та які етапи лікування або відновлення можна безпечно проводити вдома.
Застосовують медикаментозну допомогу та, за показаннями, операцію. При гострому калькульозному холециститі часто рекомендують ранню холецистектомію. Вибір залежить від результатів обстеження та загального стану.
Потрібно з’ясувати причину болю та підібрати відповідне знеболення. Анальгетики можуть тимчасово полегшити стан і застосовуватися під час діагностики, однак їхній ефект не має відкладати огляд. При сильному болю або інших небезпечних симптомах звертайтеся по невідкладну допомогу, навіть якщо після ліків стало легше.
Читайте також: Напад холециститу · Ліки при холециститі · Харчування при холециститі.