Запалення жовчного міхура: симптоми та лікування

Запалення жовчного міхура часто пов’язане з каменями. Вони поширеніші у жінок і людей старшого віку. Холецистит може поєднуватися із захворюваннями шлунка, підшлункової залози або печінки, хоча кожне з цих захворювань може виникати й окремо. У статті розглянемо симптоми, які потребують уваги, та підхід до лікування. Його вибір і перебіг одужання залежать від причини запалення, тяжкості стану й результатів обстеження.

Що таке холецистит?

Це гостре або хронічне запалення стінки жовчного міхура. Усередині цього порожнистого органа накопичується жовч, яку виробляє печінка. Вона допомагає перетравлювати та всмоктувати жири, діючи разом із ферментами підшлункової залози.

Найчастіше запалення починається через закупорення міхурової протоки каменем. Бактеріальна інфекція може приєднуватися; вірусні, грибкові й паразитарні ураження трапляються значно рідше та потребують окремого підтвердження. При запаленні стінка набрякає, у ній накопичуються клітини імунної системи. Безкам’яне запалення можливе, зокрема при тяжких загальних захворюваннях або порушенні кровопостачання. Алергічні, автоімунні й токсичні причини не слід припускати без обстеження. Порушення відтоку й зміни складу жовчі можуть сприяти утворенню каменів та інфекційним ускладненням.

Причини загострення холециститу

Під час оцінки повторних симптомів лікар враховує можливі провокувальні чинники та супутні стани:

• Великі порції, жирні або смажені страви можуть провокувати біль у деяких людей. Алкоголь може погіршувати інші захворювання травної системи. Реакція на їжу індивідуальна й сама собою не встановлює діагноз.
• Особливості обміну речовин і складу жовчі можуть сприяти каменеутворенню. Жовчнокам’яна хвороба та холецистит часто пов’язані: камінь може перекрити протоку й спричинити запалення, але не кожен камінь викликає хворобливий напад.
• Спадкова схильність: у деяких родинах жовчні камені трапляються частіше.
• Під час обстеження враховують зміни моторики жовчного міхура та проток у період вагітності, а також ожиріння й недостатню фізичну активність. Нервова та гормональна регуляція, режим харчування й стрес теж впливають на травлення. Ці відомості допомагають оцінити загальну картину, проте причину гострого запалення встановлюють за результатами огляду та досліджень.
• Анатомічні особливості, зокрема перегини чи перетяжки. Вони нерідко є випадковою знахідкою; їхній вплив на відтік жовчі оцінюють індивідуально.
• Захворювання зубів можуть ускладнювати приймання їжі, а хвороби шлунка, підшлункової залози й печінки – спричиняти схожі скарги та впливати на харчування. Водночас прямого зв’язку між недостатнім пережовуванням і розвитком холециститу не встановлено. Якщо хвороба печінки чи сусідніх структур впливає на жовчні шляхи, під час обстеження уточнюють механізм та значення цих змін.
• Паразитарні інфекції розглядають з огляду на обставини можливого зараження. Аскариди та деякі печінкові сисуни, зокрема збудники опісторхозу, можуть уражати жовчні шляхи. Амебіаз частіше зачіпає кишківник або печінку. При виявленні лямбліозу лікар окремо оцінює його зв’язок зі скаргами. Для вибору лікування необхідно підтвердити конкретну інфекцію та з’ясувати її роль у поточному стані.

Іноді погіршення самопочуття збігається зі стресом, недосипанням або застудою. Ці обставини варто обговорити з лікарем, але при появі нових симптомів важливо з’ясувати їхню конкретну причину. Самого припущення про ослаблення імунної відповіді чи активізацію інфекції недостатньо для вибору належного лікування.

Хронічне запалення може супроводжуватися фіброзом і деформацією міхура. Періоди без виражених скарг можуть змінюватися повторними нападами; характер перебігу відрізняється у різних людей.

Симптоми запалення жовчного міхура

Можливі прояви загострення або гострого запалення:

• Біль під правими ребрами може бути ниючим, різким або відчуватися як тяжкість. Іноді він віддає в надчеревну ділянку, праву лопатку, плече чи ключицю; поширення в шию менш типове. У деяких людей симптоми з’являються через 1-3 години після їжі, особливо великої порції. Проте час появи болю буває різним, тому лікар оцінює його разом з іншими ознаками.
• Підвищення температури, іноді незначне, а іноді вище 37,5 °C, слабкість, нудота або головний біль. Відсутність гарячки не виключає серйозного стану.
• Нудота та блювання, іноді з домішкою жовчі, яка надає зеленуватого відтінку й гіркого присмаку. Можливі відрижка, здуття, діарея або закреп. Гіркий чи металевий присмак неспецифічний і не підтверджує холецистит сам по собі.

За наявності каменів можливі повторні напади жовчної коліки. Камінь у загальній жовчній протоці може спричинити механічну жовтяницю: шкіра й склери жовтіють через накопичення білірубіну, сеча темнішає, випорожнення світлішають, можливий свербіж. Сухість шкіри неспецифічна. Такі прояви не типові для ізольованого неускладненого холециститу й потребують термінового обстеження.

Лікар уточнює скарги та анамнез, оглядає шкіру, слизові оболонки й живіт. Також оцінює загальний стан, зріст, масу тіла та особливості харчування.

Під час огляду лікар може перевірити описані нижче клінічні ознаки. Самостійно відтворювати їх не потрібно; жодна не встановлює діагноз окремо:

• Симптом Мюссі-Георгієвського – болючість над ключицею між ніжками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, пов’язана з подразненням діафрагмального нерва.
• Симптом Кера – болючість у проєкції жовчного міхура під правою реберною дугою.
• Симптом Мерфі – посилення болю й мимовільне припинення глибокого вдиху під час пальпації цієї ділянки.
• Симптом Грекова-Ортнера – болючість при обережному постукуванні по правій реберній дузі під час лікарського огляду.

Для уточнення діагнозу та тяжкості стану можуть знадобитися додаткові дослідження:

• УЗД виявляє камені, потовщення стінки, рідину навколо міхура, поліпоподібні утворення та інші зміни. Товщина понад 4 мм може бути підозрілою, але сама собою не доводить запалення. Рішення про лікування каменів залежить не лише від їхнього розміру чи кількості: важливі симптоми, ускладнення та розташування. Навіть невеликий камінь може перекрити протоку, а безсимптомні камені в неускладненому міхурі часто лише спостерігають.
• Аналізи крові допомагають оцінити запалення, функцію печінки та інші можливі причини симптомів. Аналізи сечі й калу виконують за показаннями. Дослідження жовчі може знадобитися в окремих ситуаціях; дуоденальне зондування не є обов’язковим стандартним тестом для кожного пацієнта.
• Для кожного дослідження лікар визначає конкретне завдання. Раніше для оцінки міхура та проток широко використовували контрастні рентгенівські методи; нині за потреби можуть призначати МР-холангіопанкреатографію, ендоскопічне УЗД або інші дослідження. Процедури, що потребують введення інструментів в організм, мають обґрунтовану діагностичну чи лікувальну мету; для звичайної перевірки «тонусу» їх не призначають.

Лікування запалення жовчного міхура

Медикаментозна допомога спрямована на контроль симптомів і лікування інфекції за показаннями. Вона не завжди замінює операцію та може включати:

• Антибіотики, зокрема окремі цефалоспорини або інші засоби за клінічною ситуацією. У тяжкому стані лікування не відкладають до отримання посіву жовчі; якщо матеріал для посіву отримано, результати допомагають уточнити схему.
• Знеболювальні та протизапальні засоби, зокрема НПЗП за відсутності протипоказань.
• Спазмолітики, наприклад дротаверин (Но-шпа), у вибраних ситуаціях.
• Фестал, Алохол, магнезія, обліпихова олія та інші ферментні, рослинні або жовчогінні засоби мають різні властивості й показання. Після діагностики лікар визначає, чи потрібен якийсь із них для конкретного порушення травлення. При закупоренні проток стимуляція відтоку жовчі може бути небезпечною, тому самостійно починати такі засоби не слід.

Під час загострення режим і харчування узгоджують із лікарем. Дієта може зменшувати симптоми, але не лікує гостре запалення самостійно. Серед продуктів, які іноді доводиться обмежувати через погану переносимість:

• Жирні шматки баранини, яловичини, качки або свинини, особливо смажені чи копчені. Обираючи порцію та спосіб приготування, враховуйте кількість жиру й власну переносимість; обмеження не зводяться до заборони певного виду м’яса.
• Маринади, соління, дуже гострі страви, перець і часник, якщо вони провокують симптоми. Потребу в обмеженні цих продуктів визначають за індивідуальною переносимістю.
• Газовані напої, якщо після них посилюються здуття чи дискомфорт. Причиною обмеження є самопочуття після вживання, тоді як причину запалення міхура встановлюють окремо.

Регулярне харчування невеликими порціями іноді переноситься легше. Частоту приймань їжі добирають під самопочуття та звичний розпорядок: шість разів на день – лише один із можливих варіантів. Варені, парові, тушковані чи запечені страви допомагають поступово розширювати меню та повертатися до збалансованого раціону.

Операцію зазвичай обговорюють при симптомних каменях і холециститі. Камені в жовчних протоках також потребують спеціальної тактики. Камінь може спричиняти закупорення, тиск і запалення, але сама випадкова знахідка каменів у міхурі без симптомів та ускладнень не завжди є показанням до видалення органа.

Якщо стан стабільний, хірург може запропонувати планову операцію. При гострому холециститі часто рекомендують раннє втручання: його строки визначають за станом пацієнта, а не лише за зникненням запалення після ліків. Відповідний момент для операції обирає хірургічна команда.

Хірургічна допомога включає лапароскопічне видалення міхура, за потреби відкриту операцію та окремі ендоскопічні процедури для каменів у протоках. Це різні втручання з різними показаннями.

Малоінвазивні підходи можуть мати такі переваги, але результат залежить від конкретної ситуації:

• Менша травма тканин і нижчий ризик окремих ускладнень порівняно з відкритим доступом; ризик не зникає повністю.
• Зазвичай коротші госпіталізація та відновлення.
• Можливе зменшення загальних витрат, хоча фактична вартість залежить від клініки та складності лікування.
• Невеликі розрізи, часто кілька доступів; один із них може мати розмір близько 2 см, але техніка й розміри різняться.
• Можливість лікування літніх або ослаблених пацієнтів після індивідуальної оцінки ризику.

Під час лапароскопії камеру та інструменти вводять у черевну порожнину через невеликі розрізи. Стандартна холецистектомія передбачає видалення жовчного міхура разом із каменями. Видалення лише каменів або поліпів зі збереженням органа не вважають звичайною альтернативою цій операції. Плануючи втручання, хірург оцінює показання до видалення, а також виражену деформацію чи кальцифікацію, які можуть впливати на перебіг операції. Рішення враховує всі ці дані разом.

Лапароскопічну холецистектомію зазвичай виконують під загальною анестезією. Перед операцією проводять обстеження за показаннями: аналізи крові, біохімію, іноді аналіз сечі, ЕКГ та інші дослідження. Рентгенографія потрібна не всім. Уточнюють алергії та ліки; за потреби залучають кардіолога, гастроентеролога, терапевта чи інших фахівців.

Обираючи реабілітацію, враховують стан пацієнта та проведене лікування. Для діадинамічних струмів, УВЧ, електромагнітних процедур і електрофорезу новокаїну, Но-шпи або магнезії не встановлена роль у стандартній допомозі при каменях чи гострому холециститі. Розраховувати на відновлення функції жовчного міхура завдяки цим процедурам не слід; програму відновлення узгоджують із лікувальною командою.

Ударно-хвильове дроблення каменів жовчного міхура застосовують рідко й лише у відібраних випадках. Можливість методу оцінюють з урахуванням ризику: утворені фрагменти здатні перекрити протоки, тому їх відходження потребує особливої уваги. Камені загальної жовчної протоки часто видаляють під час ЕРХПГ. Ендоскоп проводять через рот і шлунок у дванадцятипалу кишку до отвору протоки. На відміну від звичайної гастроскопії, ця процедура розв’язує спеціальне лікувальне завдання й має власні ризики, які обговорюють перед втручанням.

Запитання та відповіді

План лікування складають індивідуально; іноді він поєднує кілька методів. Перебіг відновлення залежить від діагнозу, тяжкості захворювання, своєчасності допомоги та інших особливостей стану. Досвід команди й належні дослідження допомагають визначити тактику. Упродовж лікування лікар оцінює зміни симптомів і за потреби уточнює подальші кроки.

У Центрі лапароскопічної хірургії можна уточнити доступність консультацій гастроентеролога, хірурга, фахівців із діагностики та реабілітації, а також методів обстеження й лікування.

Поточні ціни та наявність знижок для пенсіонерів і людей з інвалідністю уточнюйте в адміністратора за номером +380953566412. Умови лікування й перебування погодьте заздалегідь.

Читайте також: Гострий холецистит · УЗД жовчного міхура · Ліки при холециститі.