Безкам’яний, або некалькульозний, холецистит – це запалення жовчного міхура, за якого каменів не виявляють. Воно може бути пов’язане із застоєм жовчі, порушенням кровопостачання стінки міхура та приєднанням інфекції. Такий стан потребує уваги навіть тоді, коли обстеження не показало каменів. Гостра безкам’яна форма трапляється рідше за калькульозну, проте може мати особливо тяжкий перебіг. Надалі в частини пацієнтів утворюються камені, а в інших камені не утворюються. Лікування обирають насамперед за вираженістю запалення й загальним станом людини.
Причини безкам’яного холециститу
Гострий безкам’яний холецистит частіше розвивається на тлі тяжкої хвороби, сепсису, травми або опіку, після великої операції, за вираженого недоїдання чи зневоднення. Під час обстеження лікар також з’ясовує, чи є інші інфекції та супутні захворювання. Їхній зв’язок із запаленням міхура перевіряють окремо: самого поєднання діагнозів для такого висновку недостатньо. Важливо розповісти про такі стани:
- Інфекції сечостатевої системи: уретрит, цистит, пієлонефрит, вагініт, аднексит, сальпінгіт, простатит, везикуліт, епідидиміт;
- Захворювання ЛОР-органів і дихальних шляхів: гайморит, бронхіт, пневмонія;
- Паразитарні інфекції, зокрема опісторхоз або аскаридоз, які в певних випадках можуть уражати жовчні шляхи. Лямбліоз переважно уражає кишечник;
- Захворювання кишечника, зокрема коліт. Якщо раніше вам говорили про «дисбактеріоз», розкажіть, які симптоми й результати обстежень стали підставою для цього висновку: для пошуку причини холециститу потрібен конкретний діагноз;
На прийомі лікар уточнює й обставини, які допомагають оцінити загальне здоров’я та обрати обстеження. Перелічені нижче чинники мають різне значення; сама їхня наявність не дає змоги встановити причину саме безкам’яного холециститу:
- Холецистит або жовчнокам’яна хвороба в близьких родичів;
- Надлишкова вага та малорухливий спосіб життя;
- Незбалансоване харчування, обмежувальні дієти або тривале голодування;
- Вагітність;
- Куріння та надмірне вживання алкоголю;
- Алергія: її наявність повідомляють лікарю, але вона не є звичайною встановленою причиною холециститу;
- Анатомічні особливості жовчного міхура;
- Можливе порушення відтоку жовчі або закидання кишкового вмісту в жовчні шляхи, якщо це підтверджено обстеженням.
Симптоми некалькульозного холециститу
Біль і порушення травлення трапляються за різних захворювань, тому діагноз встановлюють після медичного обстеження. У тяжкохворої людини прояви іноді відрізняються від звичної картини. Розкажіть лікарю, коли виникли скарги, як вони змінюються та що полегшує або погіршує самопочуття.
Можливі симптоми:
- Ниючий або сильний біль праворуч під ребрами може віддавати в праве плече чи лопатку й тривати кілька годин. Знеболювальне іноді приносить тимчасове полегшення, хоча причина болю залишається. Симптоми можуть посилюватися після жирної або смаженої їжі, алкоголю чи інших індивідуальних провокаторів. За стійкого болю протягом кількох годин потрібен терміновий огляд, навіть якщо ліки на певний час допомогли;
- Відсутність апетиту: навіть звичні улюблені страви можуть не викликати бажання їсти;
- Порушення травлення: нудота, неприємний присмак у роті, відрижка та газоутворення можуть суттєво заважати повсякденному життю.
Гострий безкам’яний холецистит
За гострого безкам’яного холециститу запалення часто розвивається на тлі тяжкого загального стану. Кровопостачання стінки міхура погіршується, жовч застоюється, а тиск усередині органа може підвищуватися. До цього процесу іноді приєднується інфекція. Хвороба може початися й у людини, яка раніше не мала хронічних скарг із боку жовчного міхура.
Захворювання може починатися раптово із сильного болю праворуч під ребрами, що віддає в праве плече, лопатку або інші ділянки верхньої половини тіла. Набряк і розтягнення стінки сприяють болю. Протягом наступних годин він може посилюватися; можливі гарячка, здуття, нудота й блювання. Такі прояви потребують невідкладної медичної оцінки.
За характером запалення розрізняють катаральні, флегмонозні та гангренозні зміни. Тяжкість стану залежить від поширеності процесу й ускладнень. За гангрени частина тканини гине, тому цей варіант особливо небезпечний. Окремо оцінюють наявність газу в стінці або порожнині міхура: така знахідка характерна для емфізематозної інфекції та можлива не за кожного випадку гангрени.
Раннє розпізнавання гострого запалення й своєчасне лікування поліпшують прогноз. Рішення про операцію або дренування лікар приймає після термінової оцінки стану. Залишатися вдома й чекати, доки гострий напад самостійно стихне, небезпечно: потрібний спосіб допомоги та його терміновість має визначити спеціаліст.
Хронічний некалькульозний холецистит
Так називають тривале запалення жовчного міхура без каменів, за якого симптоми можуть повторюватися. Періоди посилення скарг, їх стихання та ремісії мають різну тривалість. Лікар має відрізнити цей стан від функціональних розладів та інших причин болю.
За легкого перебігу епізоди дискомфорту можуть бути короткими й збігатися зі зміною харчування. Якщо після коригування раціону стає легше, розкажіть про це лікарю. Такий зв’язок допомагає оцінити симптоми, але для підтвердження діагнозу все одно потрібне обстеження.
За вираженіших симптомів нездужання іноді зберігається тижнями. Переїдання, особливо жирної або смаженої їжі, може посилювати дискомфорт. Тривалість загострень і спокійних періодів різниться, тому варто звертати увагу на зміни саме вашого самопочуття та обговорювати їх на прийомі.
Якщо епізоди повторюються часто, зберігаються нудота, тяжкість угорі живота, поганий апетит або зниження ваги, варто повторно звернутися до лікаря. Він оцінить роботу міхура й можливий застій жовчі, стан печінки та підшлункової залози. Обстеження допоможе з’ясувати, чи є збільшення печінки, панкреатит або інша супутня причина скарг.
Під час оцінки ускладнень або супутніх захворювань можуть розглядатися:
- Гепатит або інше ураження печінки;
- Холангіт – запалення жовчних проток;
- Утворення каменів у жовчному міхурі;
- Перитоніт, зокрема внаслідок перфорації міхура;
- Емпієма – накопичення гною в жовчному міхурі.
Гострі ускладнення можуть бути небезпечними й потребують термінової діагностики та лікування. За встановленого хронічного холециститу план допомоги має охоплювати контроль симптомів, перевірку можливих ускладнень і визначення подальшої тактики.
Лікування некалькульозного холециститу
Лікування підбирають за причиною та тяжкістю стану. Основні напрями:
- Полегшення симптомів і, за гострого процесу, лікарняна оцінка з необхідною підтримувальною терапією;
- Харчування з урахуванням переносимості. Жирні й смажені страви, а також алкоголь можуть посилювати симптоми. Солоні, гострі та кислі продукти, гриби, бобові, жовтки, шоколад, какао, каву й солодкі газовані напої оцінюють за тим, як ви на них реагуєте. Із лікарем можна скласти зрозумілий раціон та обговорити обмеження без зайвого виключення цілих груп продуктів;
- Медикаментозне лікування. Залежно від стану можуть знадобитися знеболення, внутрішньовенне введення рідини та антибіотики. Для спазмолітиків, протизапальних, жовчогінних і ферментних засобів лікар визначає окремі показання. Не поєднуйте їх самостійно: перед прийманням важливо розуміти мету кожного препарату та погоджену схему;
- Фізіотерапію іноді обговорюють як додатковий захід, але вона не замінює доказове лікування гострого запалення й не повинна затримувати операцію або дренування.
За підтвердженого запалення, стійких симптомів або ускладнень може знадобитися хірургічне лікування. Стандартна холецистектомія передбачає видалення всього жовчного міхура. В окремих складних ситуаціях хірург може обрати часткове видалення; це рішення залежить від умов конкретної операції. Тяжкохворому пацієнту іноді потрібне дренування міхура. Відповідний спосіб допомоги та його ризики обговорюють з урахуванням загального стану.
Самолікування холециститу небезпечне через можливі тяжкі ускладнення. Схему лікування має визначати лікар. За сильного тривалого болю, гарячки, жовтяниці або повторного блювання звертайтеся по невідкладну допомогу.
На консультації в Центрі лапароскопічної хірургії можна розібрати результати обстежень і обговорити, яке лікування підходить у вашій ситуації. Уточніть мету запропонованого втручання, очікуваний результат, можливі ризики та вартість. Відомості про досвід спеціаліста, умови запису й чинні знижки для пенсіонерів та людей з інвалідністю варто з’ясувати до початку лікування.